Осінній пікнік

Все-таки Львів – культурне місто. Тут відбуваються чудові події: фестивалі, презентації книг, літературні читання, різноманітні виставки. Так, туди ходять не всі, але ж то таке. Їжа духовна. А як справи з їжею фізичною? Це ми й спробували зрозуміти, відвідавши Осінній пікнік в парку культури.

Слово «пікнік» в назві й місце проведення наштовхнули на думку, що це продовження концепції Парк-пікніку, який відбувся навесні і справив неабияке враження. Але, очевидно, організатори якраз на це й розраховували – події не мали між собою майже нічого спільного, натомість на деталь з назвою повелись не лише ми. Але назвою ситуацію не врятуєш.

Для проведення пікніку виділили надзвичайно малу площу одразу біля входу в парк. Хтозна, чому, але вийшло ніяк.

Погода також підкачала – цілий день накрапав дрібний дощ. Тому для яток виділили один тент і кілька дерев’яних будок, ще одним тентом  прикрили місця для відвідувачів. Але сидіти там не хотілось – було незатишно.

Організатори пікніку акцентували увагу на тому, що буде багато гарбузів і кукурудзяний басейн. Багато гарбузів це, вочевидь, ті, які стояли на столі для карвінгу – смішно, бо навіть зона була маленька і порожня.

А басейн був по коліно навіть п’ятирічним дітям (особисто я не розраховувала на щось грандіозне, але літери на рекламці були більшими, ніж той басейн.

Окрема стаття – розваги. Знову ж-таки, розраховані вони були на дітей, але виглядало все… гм, дивно. Тобто все, що ми бачили за годину на пікніку – це 10 хвилинна сценка про гарбузову родину, зачитана злегка наркоманським тоном. Потім для якоїсь гри зібрали команди, а тоді мало не одразу їх розпустили. Ми так і не зрозуміли, що то була за гра.

Ще здивувало, що свято начебто було, насамперед, для дітей, але це не заважало підозрілим особам вештатись територією. За цим НІХТО не слідкував.

Їжа. Тут теж похвалитись нічим. Кілька точок стаціонарних закладів, які не пропонували нічого нового: Music lab, Burger joint та інші, і кілька точок з солодощами. Під тентом було дешевше, натомість пекарня в дерев’яному будиночку виставила захмарні ціни – знаю, скільки коштує тепер маскарпоне для крему, але 30 грн. за кексик – це занадто.

Хоча тарт від Cup`n`Cake хоч і коштував усього 15 грн. виявився жахливим. Шоколадний він був лише візуально – смак нагадував пластилін. Не знаю, в чому особливість рецепту, але не засмакував анітрохи.

Також смачним було натуральне печиво від "Крихти". Та й їх оформлення виглядало краще, ніж у багатьох інших.

А ще солодощі від дівчинки, що стояла на куті й продавала різне печиво коштували дуже дешево і всі, без винятку, були смачними.

Отож, Осінній пікнік для мене виявився повним провалом – несмачно, невесело, нецікаво. Найбільшим його плюсом були промоутери «Ярич», які роздавали усім безкоштовне печиво.

Але хіба це те, заради чого варто дощової суботи йти в парк? Аж ніяк. Сподіваюсь, надалі буде більше якісних гастрономічних подій, а подібні «фестивалі» просто припинять своє існування.

Фото: Ліза Власенко
           Катерина Головко
Текст: Олександра Власюк

Домашні стартапи: Cupcakes. Made with love

Сьогодні пропонуємо вам познайомитись з Юлею, яка готує чудові капкейки, навіть попри те, що в майбутньому планує бути... стоматологом. Ми поговорили про випічку, рецепти, а також про те, чому не варто хвилюватись за свої зуби, якщо любиш солодке.

Про випічку

Печу я з самого дитинства. Тому що я жінка, напевно. Це ж в крові у кожної жінки. Але це домашня випічка, нетоварного вигляду. Просто щоб потішити себе солодким. Перше, що у мене вийшло таким красивим, це торт на День народження коханому. Я намагалась вигадати йому класний подарунок, і вирішила, що зроблю його власноруч. Коли почала роздумувати, що саме це буде, то запитала поради у подруги, яка пекла різні смачні штуки. Мій коханий страшенний шоколадо- і кавоман. Тож подруга порадила мені Захер, якого я ніколи не пробувала. І от, я почала шукати рецепт, дивитись різні відео… Цей торт вийшов у мене ідеально гладесеньким з першого разу. Я навіть не думала, що так вийде. Після того, на день Святого Валентина я знову вирішила зробити йому солодкий подарунок – спекти капкейки. Звісно, вони у мене вийшли не такі ідеальні, але випічка мене потроху затягнула. От я і почала пекти капкейки все частіше й частіше. Мама нервувалась, казала, що досить їх вже вдома. Тому я й вирішила спробувати їх продавати.

Про приготування їжі

Коли ти готуєш раз на місяць це класно. Начиталась рецептів, подала м’ясо у червоному вині запечене… А коли це день у день, і за вечір це все з’їдається, а треба готувати тричі, а то і більше рази на день, мити той посуд, то вся ця рутина тебе засмоктує. Саме готувати, бо пекти це для мене кардинально інакше.

Про рецепти

Я не печу торти за рецептами. Придумала, зробила і віддала. Просто питаю у замовника, що йому подобається, а далі імпровізую. Єдине, що я готую за рецептом – це макаруни.

Минулого Різдва я вперше в житті пекла пампухи. Я люблю здобне тісто, щоб воно було пухке і ніжне. Тому готувала їх за рецептом мами мого хлопця, бо моя бабця любить прісні пампухи. Цей рецепт  особливий тим, що в тісто додається ціле яйце, а не лише жовтки, як зазвичай. Бабуся дуже здивувалась такому варіанту приготування, але результат перевершив усі очікування.

Рецепти зазвичай шукаю в інтернеті, але лише на англомовних сайтах. Наші навіть не беру до уваги. Або на французьких сайтах.

Про те, чого не люблю

Я не люблю українську кухню. Лише пампухи. Найбільше з рожею та яблуком.

Тісто без яєць не робитиму ніколи. Це не смачно. Тісто має бути тістом.

Про власну справу

Хочу починати власну справу з чогось маленького, невеличкої точки. Якщо все буде добре – хочу ще одну таку ж. А тоді вже можна думати й про магазин. З високими вітринами, білими з рожевим стінами. І щоранку туди привозили б з пекарні багато капкейків.

Це можна порівняти зі спортзалом. Коли ти ходиш, бачиш результат, то тобі й далі хочеться ходити. Так само і тут, коли я печу, люди смакують, пишуть відгуки, то це надихає розвиватись. А ще мене надихає мій хлопець, який це все куштує.

Про те, чому чізкейк і сирник не одне і те ж 

Підіть в гості до господині, яка готує сирники. Подивіться, як вона бере смачнючий домашній сир, додає туди свіжі яйця, виварює це все. А тоді підіть в ресторан в центрі міста, де беруть сир філадельфія з солоним присмаком, печиво і готують чізкейк. Це ж різні речі.

Про солодощі та стоматологію

Якщо нормально чистити зуби – двічі на день по три хвилини, то можна їсти скільки завгодно солодкого. Тільки тоді страждатимуть уже не зуби.