Сьогодні пропонуємо вам познайомитись з Юлею, яка готує чудові капкейки, навіть попри те, що в майбутньому планує бути... стоматологом. Ми поговорили про випічку, рецепти, а також про те, чому не варто хвилюватись за свої зуби, якщо любиш солодке.
Печу я з самого дитинства. Тому що я жінка, напевно. Це ж в
крові у кожної жінки. Але це домашня випічка, нетоварного вигляду. Просто щоб
потішити себе солодким. Перше, що у мене вийшло таким красивим, це торт на День
народження коханому. Я намагалась вигадати йому класний подарунок, і вирішила,
що зроблю його власноруч. Коли почала роздумувати, що саме це буде, то запитала
поради у подруги, яка пекла різні смачні штуки. Мій коханий страшенний
шоколадо- і кавоман. Тож подруга порадила мені Захер, якого я ніколи не
пробувала. І от, я почала шукати рецепт, дивитись різні відео… Цей торт вийшов
у мене ідеально гладесеньким з першого разу. Я навіть не думала, що так вийде.
Після того, на день Святого Валентина я знову вирішила зробити йому солодкий
подарунок – спекти капкейки. Звісно, вони у мене вийшли не такі ідеальні, але
випічка мене потроху затягнула. От я і почала пекти капкейки все частіше й
частіше. Мама нервувалась, казала, що досить їх вже вдома. Тому я й вирішила
спробувати їх продавати.
Коли ти готуєш раз на місяць це класно. Начиталась
рецептів, подала м’ясо у червоному вині запечене… А коли це день у день, і за
вечір це все з’їдається, а треба готувати тричі, а то і більше рази на день,
мити той посуд, то вся ця рутина тебе засмоктує. Саме готувати, бо пекти це
для мене кардинально інакше.
Про рецепти
Я не печу торти за рецептами. Придумала, зробила і віддала.
Просто питаю у замовника, що йому подобається, а далі імпровізую. Єдине, що я
готую за рецептом – це макаруни.
Минулого Різдва я вперше в житті пекла пампухи. Я люблю
здобне тісто, щоб воно було пухке і ніжне. Тому готувала їх за рецептом мами
мого хлопця, бо моя бабця любить прісні пампухи. Цей рецепт особливий тим, що в тісто додається ціле
яйце, а не лише жовтки, як зазвичай. Бабуся дуже здивувалась такому варіанту
приготування, але результат перевершив усі очікування.
Рецепти зазвичай шукаю в інтернеті, але лише на англомовних
сайтах. Наші навіть не беру до уваги. Або на французьких сайтах.
Про те, чого не люблю
Я не люблю українську кухню. Лише пампухи. Найбільше з рожею
та яблуком.
Тісто без яєць не робитиму ніколи. Це не смачно. Тісто має
бути тістом.
Про власну справу
Хочу починати власну справу з чогось маленького, невеличкої
точки. Якщо все буде добре – хочу ще одну таку ж. А тоді вже можна думати й про
магазин. З високими вітринами, білими з рожевим стінами. І щоранку туди
привозили б з пекарні багато капкейків.
Це можна порівняти зі спортзалом. Коли ти ходиш, бачиш
результат, то тобі й далі хочеться ходити. Так само і тут, коли я печу, люди
смакують, пишуть відгуки, то це надихає розвиватись. А ще мене надихає мій
хлопець, який це все куштує.
Підіть в гості до господині, яка готує сирники. Подивіться,
як вона бере смачнючий домашній сир, додає туди свіжі яйця, виварює це все. А
тоді підіть в ресторан в центрі міста, де беруть сир філадельфія з солоним
присмаком, печиво і готують чізкейк. Це ж різні речі.
Якщо нормально чистити зуби – двічі на день по три хвилини,
то можна їсти скільки завгодно солодкого. Тільки тоді страждатимуть уже не
зуби.
Немає коментарів:
Дописати коментар