Більшої анафеми, ніж сидіти в закладі мережі, яку я терпіти не можу, і писати про заклад мережі, яку я обожнюю, бути не могло. Але вже як є - сиджу в Театрі пива Правда і пишу про найсмачніше місце моєї України - Fabbrica. Сумую, але таке життя. Бо ж Львів і Франківськ надзвичайно різні, як і мережі ресторанів, які представляють ці міста. Але зараз про Франківськ, про 23 ресторани, і, звісно ж, про найкращий заклад країни, поза Києвом.
Отже, Fabbrica - це чудовий заклад в самому серці Івано-Франківська. Вам не вдасться не помітити ці дивовижно красиві вікна взимку й переповнену терасу влітку. І навіть не думайте йти, якщо одразу не вдасться знайти місце! Зачекайте. Даю слово, що те, що ви отримаєте, вартуватиме кожної хвилини вашого часу.
Концепція ресторану проста і зрозуміла - італійські страви з українських інгредієнтів. Себто не чекайте моцарели з молока буйволиць, справжнього парміджано чи оливкової олії - тут їх нема.
Натомість є власноруч приготовані сири, в'ялене м'ясо, томатний соус з херсонських помідорчиків і просто божественне борошно, з якого готують піцу та пасту. Воно дуже особливе, бо зерно привозять з Черкаської області й мелють у власному млині, за роботою якого теж можна поспостерігати.
Окремої уваги заслуговує піца. Усі, з ким я говорила про Франківськ (майже всі знайомі:), знають, що заради цієї піци, я готова вбити кілька годин на дорогу.
Хоча наше знайомство не віщувало такої безмежної любові - перша Маргарита, яку мені принесли у Fabbrica здивувала бортиком. "Фі, піца з бортиком. Нічого хорошого напевно" - подумала я. І ох, як помилилась. Бо смачнішої не їла за все життя (ні, в Італії я не була, так, піци я перепробувала багато). Отже, ніжне тісто, солодкуватий томатний соус і надзвичайно делікатна моцарела, яка тягнеться ниточками за кожним шматочком - це і є Маргарита. А ще, піч для неї робив італійський майстер.
Але такої оди достойний кожен з пунктів меню, над яким працювала Олена Жаботинська - шеф-кухар ресторану. Людей, які горять тим, що роблять, складно не помітити. І ця чарівна жінка - одна з них. Вона справжнісінький "західний" шеф, який працює над українською їжею, прагне її розвитку й вчить новому своїх гостей.
Відверто кажучи, я можу безкінечно писати про плюси Fabbrica. Про низькі ціни, про повний зал гостей, як показник, про всіх цих дивовижно красивих людей, які їдять і працюють навколо, про вазонки на підвіконнях, про безкоштовну воду, про те, як відчуваєш, що ось, вимкни звук - і здається, що ти не в невеликому місті на Прикарпатті, а десь в Альпах, по той бік кордону... Але всі ці слова не варті й кави, ані шкоринки від піци, ані ложки соусу від равіолі. Просто зберіться і поїдьте у сонячний Франківськ, замовте столик на вечір п'ятниці й насолоджуйтесь їжею, містом, а ще - персоналом закладу, який затанцює вам перед закриттям закладу:)
Немає коментарів:
Дописати коментар